Їхати в село влітку і восени, це два зовсім різні відчуття, чомусь. І неважливо, що повітря ще тепле, а природа тільки починає вбиратися у жовті кольори... Накриває ностальгія за літом, душевними посиденьками в альтанці після робочого дня та городніх робіт.
Але водночас дорога, це відчуття приємних митей зустрічі з рідними, які не замінять жодні телефони чи онлайн розмови. А ще, коли хочеться розвантажити мозок - можна просто роздивлятись у вікно краєвиди і думки просто тікають з голови. Тож я дуже люблю дороги, а особливо до дому, до свого села.
