Усім привіт. Уже червертий рік поспіль в умовах повномасштабної російсько-української війни проходить наприкінці травня сама знакова мистецько-літературна подія — Книжковий Арсенал. І четвертий рік поспіль я незмінно відвідую цей фестиваль слова, музики, цікавих зустрічей і теплих обіймів, бо проведення таких подій, особливо в умовах війни, мають важливе значення.
Нинішня тема фестивалю звучала так: "Нести свою свободу". І розділити це відчуття свободи на Книжковому Арсеналі 2026 приїхало чимало закордонних гостей. І не лише з Європи, як-от чимала делегація з Франції, а й навіть з Південної Америки, зокрема, з Перу.
Людей на Книжковому Арсеналі, як завжди, було чимало, і книжки розліталися на деяких видавничих стендах як гарячі пиріжки. А це свідчить про те, що країна читає, принаймні, свідома частина нашого суспільства. І це не може не тішити.
Не всі новинки, які я планувала придбати на Книжковому Арсеналі, встигли надрукувати до фестивалю. Тож довелося робити передзамовлення. Проте ті, на які поклала око і вони були в наявності, звісно ж, придбала. Але про них розповім в окремому дописі.
За традицією відвідала виставку ілюстраторів і каліграфічний стенд, які, як завжди, були на висоті.
Уривки з поезій наших полеглих воїнів-поетів-письменників особливо щемко було читати. І я безмежно вдячна всім тим воїнам, які зараз тримають лінію оборони і нищать ряди нашого ворога, бо саме завдяки їм ми маємо змогу проводити і відвідувати такі культурні події.
Я пишу цей допис після безсонної ночі через російські ракетні обстріли. І хай би як русня психологічно на нас тисла, безуспішно намагаючись нас залякати, вільних людей їй не здолати. Росіяни ніколи цього не збагнуть. Бо кожен з нас несе в собі ту частку Свободи, яка так запалює серця інших і викликає захоплення (а під час і заздрість) у наших союзників. Тому так багато європейців їдуть в Україну, аби вдихнути її по-справжньому. Зокрема, і на таких непересічних культурних подіях, як Книжковий Арсенал.
